Із Джонатаном Сафраном Фоером все ясно.
Джонатан Сафран Фоер пише свій роман цілком у дусі сучасного мистецтва, зав’язуючи усе на грі. І у цьому плані гра вартує свіч, тільки якщо погодитися, прийняти і змиритися з тим, що протягом усього тексту піднесені катарсичні переживання та думки про високе збиватимуться дурнуватою вульгарністю, яка себе уособлюватиме в одеситі Алексі, що супроводжує головного героя, нібито автора цього ...
